Чому я вибрала професію «ПИВОВАР»

Ще 11 років тому я, випускниця Вознесенської гімназії №1, не мала уявлення про таку професію як «ПИВОВАР».

На базі нашої школи були відкриті курси для абітурієнтів ОНАХТ. Для вступу я обрала спеціальність «Технологія бродильних виробництв і виноробства». Як і всі студенти, мріяла отримати не тільки престижну професію, а й стати висококласним фахівцем в обраній галузі.

Основи виноробства я успішно освоювала протягом 3-х років навчання, поки не дізналася, що на нашій рідній кафедрі відкрили спеціалізацію «Технологія солоду та пива». І тут вже постало питання: який же професії себе присвятити? Адже «пивовар», як і «винороб», звучить гордо і красиво!

Вибір був зроблений на користь пивоваріння. Дався він мені нелегко, адже крім марок пива, більше я нічого не знала. Але вирішальним фактором була можливість вивчити пиво «зсередини»: що собою представляє продукт у фізико-хімічному відношенні, ознайомитися з технологічними процесами виробництва не тільки пива, а й сировини для його виробництва. А ось уже при виборі теми магістерської роботи особливу увагу привернуло відродження малих пивоварень – абсолютно нове соціальне спрямування. І, як наслідок, висока якість елітних сортів непастеризованого і нефільтрованого пива, що випускається ними.

Одна з таких пивоварень (на той момент в Одесі їх було три) – пивоварня ресторанного типу «Люстдорф» стала базою для моєї практики і досліджень, пов’язаних з дипломної науковою роботою магістра. Тут вже працювали перші випускники-пивовари кафедри. Тому пропозиція про працевлаштування від керівництва пивоварні виявилося несподіваним і приємним доповненням до успішного захисту першої магістерської роботи по пиву в ОНАХТ.

Після отримання диплома я відразу ж приступила до роботи на посаді помічника пивовара в ресторані-пивоварні «Люстдорф». Сказати, що було важко – не сказати нічого… Але майже за шість років праці в пивоварні я не пошкодувала ні на хвилину про обрану мною професію.

Головний технолог, майстер-пивовар Леош Пугоні родом з Чехії.  Він не тільки став моїм наставником, а й прищепив любов до пива як напою. Адже пивовара в Чехії шанують не менше, ніж вчителя, лікаря або священика. А чеське пиво – предмет гордості нації, відчутна традиція, частина культури, що йде корінням в історію чеського королівства. У кожному чеському містечку варять свій сорт пива за власними рецептами.

Багато хто вважає, що пивовар – професія не жіноча. Однак, з достовірних джерел відомо, що вперше процес варіння пива був описаний на глиняних дощечках чотири тисячі років тому, і авторство цього древнього «рецепта» приписують саме жінці – Нінкасі – богині-покровительці пивоваріння у шумерів.

І у шумерів, і в середньовічній Європі процесами пивоваріння завідували жінки. Оскільки в ті часи пиво вважалося рідким хлібом, обов’язок його «готувати» лежав саме на жінці, яка займалася приготуванням всієї їжі.

Насправді абсолютно не важливо, хто варить пиво. Головний секрет смачного пива – в любові до професії. А визнання нашої праці – в келиху пінного напою !!!

Я пишаюся своєю професією пивовара. І хочу висловити подяку доценту кафедри Мельник Ірині Василівні за значний внесок у формування спеціалізації «Технологія солоду та пива» на базі кафедри технології вина і енології, а також за підготовку фахівців даного напрямку.

Рідній кафедрі бажаю подальшого процвітання і успіхів!

news_06_06_17

Помічник пивовара в ресторані-пивоварні «Люстдорф»,

м. Одесса

Чебанова Лілія, випускниця 2011 року.